віха

-хы, ж. Пр.

[1.] Віха, рослина отруйна, що росте на болотах, віха отруйна або цикута (Cikuta L.).

[2.] Пучок зв'язаних зелених віток, як знак над шинком.

- Ити під віху пити палінку.

[3.] Тичка, жердина, гілка з віхтем на кінці - знак, що туди їхати не можна.

- Борода як віха, розтрепана.