віха


віха
-хы, ж. Пр.
[1.] Віха, рослина отруйна, що росте на болотах, віха отруйна або цикута (Cikuta L.).
[2.] Пучок зв'язаних зелених віток, як знак над шинком.

- Ити під віху пити палінку.

[3.] Тичка, жердина, гілка з віхтем на кінці - знак, що туди їхати не можна.

- Борода як віха, розтрепана.


Словник Лемківскої Говірки. . 2001.


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.